Збірна України перемогла у Тбілісі

Що хочеться сказати окрім того, що сьогодні всі фантастичні умнічкі, а Саша Ковляр – просто монстр у національній збірній.

Попередні матчі збірної свідчать про те, що до команди повернувся Тренер.

Так, ми поступилися Швейцарії у першій грі пре-кваліфікації. Але швидко все пофіксили і завершили групу там де і мали – на першому місці.

Нині же ФІБА ставила нас на 23 місце у своєму Power Rankings (Грузія 10-та, Іспанія 11-та, Данія 22), букмекери давали 1,24 на перемогу Грузії і десь близько 4 на нашу, та і я особисто, якщо відверто, не дуже вірила в перемоги збірної України в такому складі. І навіть ставила запитання «нашо ми платимо Айнарсу, якщо у нас гравці найслабшої в історії Суперліги, четвертої Італії, Макс який пару років займається баскетболом…»

– А от нашо, – відповів мені Айнарс у четвер увечері в Тбілісі.

Ми ж це вже проходили. У Фрателло грали не суперзірки європейського баскетболу. Так Кравцов, так Гладир, 22-річний Липовий…

Але Корнієнко, Натяжко, Зайцев, 21-річний тоді Мішула… Це ж не гравці НБА і навіть не Євроліги, і навіть не Єврокубка… Але у тієї збірної був хороший тренер…

На щастя, ми знову до цього прийшли, дякувати Олександру Анатолійовичу Волкову, котрий ще 350 разів посивів на перших іграх відбору на Євробаскет, який Україна вперше (і сподіваюсь востаннє) у своїй історії розпочала з чотирьох поразок, і подзвонив Айнарсу, і домовився.

Як не крути, але тотальна зневіра при попередньому тренерові збірної і розмови про те що український баскетбол у дупі, нині змінилися на стриманий оптимізм. Амінь.