Єгор Сушкін: “Щасливі, що змогли довести – фаворит не завжди перемагає”

Тиждень тому “Київ-Баскет” здобув свій перший в історії Кубок України, а Єгор Сушкін став MVP Фіналу чотирьох. Прес-служба “Київ-Баскета” попросила Єгора поділитися враженнями від здобуття першого дорослого трофею та запитала про що Сушкін мріє далі.

– “Київ-Баскет” їхав на Фінал чотирьох Кубка України після серії невдалих матчів у Суперлізі. Напередодні були проблеми зі здоров’ям у деяких гравців – Сандул не грав місяць, Смітюх має проблеми, Романиця підвернув ногу в останній грі перед Фіналом чотирьох… Ви самі вірили, що повернетеся до Києва з Кубком? Що вам говорив тренер?

– Так, ми не були готові на 100% через травми, морально трішки були розчаровані, але знали, що тренер вірить в нас, підтримували один одного та їхали за перемогою.

– Що було найскладнішим в іграх Фіналу чотирьох?

– На мою думку, тяжко було після неповноцінного тренувального процесу (маю на увазі, що багато наших гравців були травмовані) повернутись до звичайного ритму.

– Пам’ятаєш момент, коли зрозумів, що все – Кубок наш?

– Насправді, я не розслаблявся протягом гри з “Говерлою”, тільки коли побачив на табло останню хвилину, зміг трішки видихнути та зрозуміти що Кубок у нас в руках.

– Які емоції були після фінальної сирени?

– Неймовірні емоції. Ми всі щасливі, що змогли довести – фаворит не завжди перемагає. Крім того, для багатьох з нас це перший кубок у карʼєрі.

– Хто перший тебе привітав? Кому ти першому написав чи подзвонив?

– Коли зайшов до роздягальні, одразу подзвонив своїй дівчині.

– Що для тебе означає нагорода MVP?

– У першу чергу, це про команду та про довіру тренера. Якби хлопці мені не допомагали на майданчику, не бились один за одного і якби тренер не довіряв, ця нагорода не була би моєю, тому дякую кожному.

– У 19 років бути лідером однієї з найкращих команд в країні – рідкість. Як ти зберігаєш спокій? І чи нервував взагалі колись перед іграми?

– Морально тяжко, коли тобі приділяють стільки уваги, але у мене з цим проблем немає, мені байдуже проти кого грати, завжди налаштовуюсь максимально.

– Як святкували перемогу у Кубку?

– Гучно з хлопцями в потязі.

– У вас тренер – легенда українського баскетболу, був капітаном збірної України на єдиному в її історії чемпіонаті світу, грав проти збірної США… Хто він для тебе насамперед – вчитель, приклад, старший друг? Чому найголовнішому Дмитро Олександрович тебе навчив? За що ти йому вдячний?

– Для мене Дмитро Олександрович є всім – і прикладом, і тренером, і другом, завжди говорить правду та як є, завжди допоможе і підкаже, і я дуже радий, що маю нагоду грати у його команді.

– Чим ця команда відрізняється від попередніх, в яких ти грав?

– У минулих командах я грав як юніор. “Київ-Баскет” – це перший мій професійний клуб, тож багато чого відрізняється, в першу чергу рівень відповідальності, рівень гравців, організації.

– Хто в команді заряджає найбільше – на майданчику та поза майданчиком?

– На майданчику – наш капітан Ден, перед грою завжди скаже потрібні слова, підтримає, під час гри також, а поза майданчиком гадаю Михайло.

– Івано-Франківськ уперше проводив Фінал чотирьох Кубка України. Як вам організація заходу? Все було гаразд?

– Організація була на найвищому рівні, не очікували такого. Дуже все круто пройшло, багато глядачів, враження максимально позитивні.

– Яка у тебе мрія у баскетболі? У якій команді чи турнірі мрієш грати?

– Хотів би грати в хорошому європейському чемпіонаті, та залишити своє прізвище в історії.

– Де бачиш себе через 5 років?

– Бачу себе на хорошому рівні баскетболу, якщо буду так само сумлінно працювати.