Айнарс Багатскіс: “Я хотів цього, і я вже звик робити те, що я хочу”

Головний тренер збірної України Айнарс Багатскіс дав інтерв’ю прес-службі ФБУ після двох останніх матчів кваліфікації на Євробаскет-2025.

– Які ваші враження від гри проти Португалії?

— Я завжди казав, що ми граємо в баскетбол лише для того, щоб перемагати. Ця гра могла б бути вирішальною в боротьбі за вихід до фінальної частини чемпіонату Європи. У баскетболі завжди важливими є емоційний настрій та ментальна впевненість. Так, ми втратили шанси вийти на Євробаскет, але португальці грали у цьому матчі своїм найкращим складом, арена була заповнена вщерть. Вони точно не хотіли програвати: моментами грали грубо та занадто агресивно. З першої хвилини було зрозуміло, що вони робитимуть у нападі, і ми, у свою чергу, використали відповідний захист.

Важливо дотримуватися певних принципів від першої до останньої секунди. Перше — це наші рішення в нападі: не робити втрат, не давати супернику набирати додаткові очки та здобувати впевненість через наші помилки. Наші рішення були моментами або дуже вдалими, або дуже невдалими. За два матчі ми зробили 40 втрат. 40 втрат! Ми з цим не впоралися. Однак бажання бігти та битися було, до того ж ми влучили свої кидки. Це й забезпечило той результат, який ми зрештою отримали.
Так, у цій грі не було турнірного значення, але арена була повна: вболівальники прийшли провести команду на чемпіонат Європи вперше за багато років, тому португальці точно не збиралися програвати.

– Наскільки ви задоволені нашими молодими гравцями в цьому матчі?

— Так, ми випустили молодих гравців, і ніхто з них не випав із гри. Як я вже казав, неважливо, скільки тобі років за паспортом — важливо те, що ти даєш команді. Якщо гравець дає дві хвилини якісного баскетболу, то це вже дуже добре. Я задоволений тим, як вони увійшли в гру, як проявили себе. Було видно, що хлопці хвилювалися, але всі ми через це проходили. Мені дуже сподобалося те, як їх підтримували досвідченіші партнери по команді.

– Було відчуття, що в матчі з Португалією у команди був інший емоційний стан. У чому різниця між цією грою та грою проти Словенії?
— Моментами ми дуже поспішали, не оцінивши ситуацію правильно, бракувало холоднокровності та якісних рішень. Ми зробили 18 втрат, не реалізували 13 штрафних кидків, дозволили супернику зробити 18 підбирань на нашому щиті в матчі проти Словенії… Можна називати це як завгодно, але ми не були готові ментально до агресивності словенців. Португалія також грала жорстко, подекуди на межі фолу, але ми були готові до цього ментально. Кожна гра починається з фізичної боротьби. Якщо ти до цього ментально не готовий, ти вже програв.

– Не потрапляння на чемпіонат Європи — це великий удар. Які висновки треба зробити з цієї ситуації?

— Це стосується всіх нас. Тренерам треба чесно усвідомити, де ми знаходимося. Гравці отримали хороші емоції від матчу проти Португалії, але кожен має зробити висновки для себе. Чому в певній ситуації гравець чи вся команда зіграли саме так і не вийшли далі? Ми можемо обманути будь-кого, окрім себе. Треба подивитися в дзеркало і запитати себе: що я міг зробити краще?

Нам треба зрозуміти своє місце в європейському баскетболі. Чесно визнати, що ми є там, де ми є. І всім разом зробити висновки — гравцям, тренерам, Федерації. Так, у країні йде війна, багатьом не до баскетболу, але єдине, що ми можемо зробити для країни — це битися, як це було в матчі проти Португалії.

Тепер нам треба буде підготуватися до серпневої кваліфікації, і це буде далеко не прогулянка. Я вважаю, що Федерації вже зараз потрібно зв’язатися з гравцями, які грають у США, і для них не має бути жодних виправдань. Мене ніхто не переконає, що гравець не може прилетіти, щоб влітку потренуватися та зіграти чотири матчі за збірну. Якщо це для них забагато, то я тоді нічого не розумію. Треба вже розуміти, які гравці будуть влітку в команді, на кого ми будемо робити ставку. На легке життя від цих матчів нам точно чекати не треба, і треба зробити акцент не на суперниках, а на своїй підготовці.

Жодних виправдань для гравців бути не може. Хтось не приїхав на збір вчасно? Вільний. З цього починається дисципліна та командна робота. Хтось приїхав вчасно, а хтось ні. Чому? Не встигли зробити влітку свої важливі справи вчасно? Неважливо, яка кваліфікація, в кандидатах мають бути всі найкращі гравці, плюс перспективна молодь. Молоді можуть прогресувати тільки тоді, коли вони грають поруч із сильними партнерами, професіоналами.

Мені буде цікаво далі поспостерігати за молодими хлопцями, адже мені дуже сподобалося їхнє ставлення до роботи. Я вже казав їм, що рівень баскетболу відрізняється швидкістю, рішеннями та, звичайно, вмінням грати у фізичний баскетбол.

Тож треба вже готуватися до цієї кваліфікації. Хороша новина, можливо, в тому, що не так давно збірна Латвії грала в цьому відборі, а зараз ця команда в топ-7 команд світу. У нас будуть суперники із солідним минулим, з історією, і вони теж гратимуть тут.

– Які емоції ви отримали від повернення до збірної України?

— Я хотів цього, і я вже звик робити те, що я хочу. Коли мене запросили, я довго не думав, лише попросив переговорити із клубом, щоб отримати дозвіл на поєднання роботи.

Я приїхав із хорошим бажанням у збірну. Зараз, думаючи про ці два матчі, я міркую, з чим я не вгадав, де я не влучив. Але важко, коли я планую дати гравцю 25 хвилин ігрового часу, а цей гравець, виходячи на поле, відразу ховається від м’яча. І таких гравців було декілька. Це мене дуже здивувало, адже, мені здається, всі отримували свої хвилини, ми домовилися про те, що і як ми граємо. Тренер із фізпідготовки сказав, що половина команди була не готова до навантажень, а це за місяць-півтора до початку плей-оф. І це при тому, що я не збирався нікому давати перегравати в цих матчах.

Якісь речі гравці мають взяти на себе, свої висновки мають зробити тренери та Федерація. І тільки разом ми можемо досягти успіху, і вже зараз маємо починати підготовку до літньої кваліфікації на відбір чемпіонату світу.