Ронен Гінзбург: “Чвертьфінали Єврокубка теж мають бути у вигляді серій, а не одного матчу”
Український баскетбольний клуб “Прометей” зіграв у чвертьфіналі Єврокубка вдруге поспіль. На жаль, червоно-білим не вдалося повторити минулорічний успіх і вийти до четвірки найкращих. Підсумки сезону своєї команди у Єврокубку 2023-2024 підбив головний тренер БК “Прометей” Ронен Гінзбург.
– Тренере, якщо підбивати підсумки сезону “Прометея” у Єврокубку 2023-2024, яким був цей шлях? З якими почуттями ви завершили цей єврокубковий сезон?
– Це був складний сезон для нас. Передусім у період, коли ми будували команду, готувалися до сезону. У мене було відчуття, ніби ще продовжується фініш попереднього сезону, який ознаменувався для нас великою кількістю травм. Під час передсезонної підготовки мали чимало травм. Ще до початку сезону ми втратили одного з основних наших гравців Арнольдаса Кульбоку. Одного з основних, оскільки те, як ми будували команду, це було саме під Кульбоку і його здібності, планувалося, що литовець буде однією з головних ланок у нашому механізмі. Тож ми мали коригувати систему нашої гри.
Розпочали сезон не дуже добре. Пізніше зробили певні зміни. Хочу висловити свій респект менеджменту і гравцям, які успішно пройшли важкий етап. Під час змін у команді, ми запросили добре знайомих нам гравців Ді Джея Кеннеді та Джиана Клавелла, але вони були на той момент після важких травм. Втім, ми знали, що Джиан і Ді Джей можуть дати нашій команді. Після тих коригувань, ми почали грати добре.
І якщо ви просите підбити підсумки, то скажу, що врешті решт ми мали хороший сезон. Ми дійшли до чвертьфіналу Єврокубку. Зауважу, що тільки один з півфіналістів Єврокубка-2023 зміг повторити свій торішній успіх — це “Ховентут”, який минулого сезону, як і ми, зупинився у півфіналі. Звісно, я хотів би щоб ми досягли більшого цього року, однак вважаю, ми можемо бути задоволені нинішнім єврокубковим сезоном.
– Декілька гравців “Прометея” грали у чвертьфіналі проти «Бурга» з травмами та на уколах. Чи могло це вплинути на хід гри?
– Маю відчуття, що якби ми мали менше травмованих гравців у грі проти “Бурга”, ми були би більш конкурентоздатними у тому матчі і навіть імовірно не програли б той поєдинок. Утім, в цілому я задоволений сезоном Єврокубку. Ми зупинилися у чвертьфіналі, і всі у баскетбольній Європі кажуть, що ми мали хороший сезон. Однак зрозуміло що самі ми розчаровані і засмучені. Джиан Клавелл грав у чвертьфіналі Єврокубка з серйозною травмою і я висловлюю Джиану велику повагу за це. Іссуфа Санона взагалі не було у складі через травму. Ілля Сидоров грав після місячної перерви після травми, Ілля ще не відновився на той момент, але робив усе можливе, щоб допомогти команді у чвертьфіналі. Олександр Липовий має серйозну травму, але грав проти “Бурга” на уколах, на знеболювальних. Деякі наші баскетболісти у чвертьфіналі зіграли жахливо, однак через травми перелічених чотирьох виконавців я не мав ким їх замінити, щоб зняти з гри тих, у кого гра не пішла. Так, я відчував після того матчу, що якби ми мали більше хоча би на одного-двох здорових гравців, гравців, які почували б себе краще, ми би взяли ту гру. Від цього є певне розчарування. Втім, склалося так, що декілька наших баскетболістів були готові грати дуже далеко від ста відсотків своїх можливостей.
Наразі ми відновлюємося і готуємося до вирішальних ігор Латвійсько-Естонської ліги.
“У скрутний момент українські баскетболісти взяли відповідальність на себе і впоралися з цим”
– Після поразки від «Вулвз» у Вільнюсі у складі нашої команди відбулися зміни. Чому ви прийняли такі рішення? І як усе це відбувалося?
– Ми були незадоволені кількома гравцями. Втім, знову ж таки, це все розпочалося з того, що ми втратили ключового виконавця на четвертій позиції — Кульбока вилетів і це потягнуло за собою низку проблем у нашій грі. Тренери і менеджмент клубу вирішили, що команда потребує змін. Це було ризиковано, оскільки до нас приєдналися гравці після травм, не готові грати просто зараз — Клавелл і Кеннеді. У ті дні українські гравці “Прометея” – Сидоров, Липовий, Санон – взяли на себе більше контроль над командою. І вони привели нас до великих перемог над “Хапоелем” і “Бешикташем”, сильними командами, які згодом грали між собою у чвертьфіналі. Тож це був ризик – так кардинально міняти команду, додаючи гравців, котрі не могли допомогти нам одразу, бо ще відновлювалися, втім у скрутний момент українські баскетболісти взяли відповідальність на себе і впоралися з цим.
– “Прометей” віддав в оренду українського баскетболіста Андрія Войналовича до польського “Шльонська”, який теж виступав у Єврокубку. Чи стежили ви за грою Андрія за польський клуб? Що можете сказати про його гру у складі “Шльонська”?
– Так, я стежу за іграми Андрія. Вважаю, для нього добре, що він поїхав до “Шльонська”, там він мав змогу грати більше і він проводить непоганий сезон. Андрій молодий гравець, і я вірю, що він ставатиме ще кращим у майбутньому.
– Хто з гравців “Прометея” цього сезону перевершив ваші очікування, зіграв краще, ніж ви очікували?
– Іван Ткаченко.
– Так, ви на декількох прес-конференціях після ігор Єврокубка відзначали хорошу гру Івана Ткаченка у захисті.
– Так, Іван прогресує і у грі в захисті, і у грі в нападі. Це зовсім не означає, що я не очікував, що Ткаченко так гратиме. Я очікував! Однак його прогрес відносно минулого сезону неможливо не помітити і не відзначити.
Крім Івана, я відзначу гру Олександра Липового до його травми. Як на мене, Липа цього сезону грав краще, ніж минулого. Кожен матч, у якому Липовий набирав не менше дев’яти очок і Сидоров приблизно стільки ж, ми вигравали.
Онджей Балвін грав так само добре, як і минулого сезону.
Відзначу, що Таі Одіасе дійсно грав краще ніж я очікував.
У Рональда Марча було багато злетів і падінь, вдала гра чергувалася з не зовсім вдалою. Ви знаєте, що Рон уперше грав на такому рівні, це його перший сезон у Єврокубку.
– «Прометей» програвав третю чверть у дванадцяти єврокубкових іграх цього сезону. Як можна це пояснити? У чому причина, на вашу думку?
– Деякі з цих матчів ми виграли. Це таке запитання, де можемо лише робити припущення. Ймовірно гравці іноді поверталися на паркет дещо розслабленими після великої перерви. Не може бути хорошої відповіді на це запитання, бо тут неможливо оперувати фактами. Можливо це було через помилки, можливо ні, тут кожен матч треба аналізувати окремо. Втім, зрозуміло, що ми не можемо грати увесь час однаково рівно.
“Один з найрадісніших моментів цього сезону для мене – коли я дивився гру “Прометея” у Фіналі чотирьох Кубка України”
– На початку сезону ви говорили мені, що наша група Єврокубка сильніша за групу В. У підсумку шість команд з нашої групи увійшли до ТОП-8, а три команди з нашої групи нині у ТОП-4. Чи означає це, що наша група була значно сильнішою?
– Безперечно. Усі це розуміють, навіть ті, хто напередодні сезону так не вважав. Утім, вихід шести команд з групи А у ТОП-8 це довів. Ще під час жеребкування ми розуміли, що наша група значно сильніша, передусім стосовно бюджетів клубів — у більшості команд нашої групи дійсно великі бюджети. І підсумкові результати це доводять. Причому якби не наші травми, цілком імовірно, що у ТОП-4 були б усі чотири команди з нашої групи.
– Єврокубковий сезон 2023-2024 мав новий формат. До плей-оф виходили шість команд. Що можете сказати про новий формат Єврокубка зараз, коли вже пройшли цей шлях?
– Новий формат краще торішнього. Оскільки до ТОП-6 потрапити складніше, ніж до ТОП-8 і матчі регулярки мають більшу вагу. Я вважаю, що чвертьфінали теж мають бути у вигляді серій, а не одного матчу. Було б добре, якби доля виходу до ТОП-4 не вирішувалася би в одній грі.
– Цікаво поставити вам одне запитання про суперників, як дуже досвідченому тренеру. Чи є тренери у командах Єврокубка, чия робота цього сезону вам імпонувала?
– Більшість із них заслуговують на увагу, це хороші тренери високого рівня, які роблять хорошу роботу. Відзначу “Париж”, їхня система, хороші фахівці, усе це в комплексі дає результат. Тренер “Парижа”, перейшовши з “Бонна” привіз із собою 5-6 гравців з Німеччини. Вони тривалий час грають разом, добре зіграні, і ви бачили, яку чудову роботу вони виконують на майданчику. Також відзначу “Ховентут”, це великий клуб, і тренер також робить там хорошу роботу.
– Наразі «Прометей» має декількох травмованих гравців. 17 березня проти “Кейли” і 20 березня проти “Рапли” не грали Джиан Клавелл, Олександр Липовий та Іссуф Санон. Чи є вірогідність, що вони або хтось з них зіграють у плей-оф Латвійсько-Естонської ліги?
– Сидоров виходив на майданчик проти “Кейли” і “Рапли”, однак він не готовий на 100%, грає з травмою. Я сподіваюся, що перелічені вами гравці зможуть допомогти нам у плей-оф, бо без одного-двох з них дуже важко грати. Як я говорив, Липовий і Сидоров були нашим Х-фактором більшу частину сезону. Добре, що повернувся Денис Лукашов, він набирає все кращу форму, і Денис, сподіваюся, допоможе нам. Однак безперечно, нам буде значно простіше, якщо хтось з нині травмованих зможе грати.
– Чи зможе Іссуф Санон повернутися на майданчик до плей-оф?
– Звісно, ми на це сподіваємося, ще є час. Головне, щоб не було нових травм. Ти ніколи не знаєш, що ще може трапитися. Я прокидаюся зранку і день починається з телефонних дзвінків, які стосуються самопочуття і відновлення гравців. Якщо я не отримую дзвінків від фізіотерапевта, від тренера з фізичної підготовки, я щасливий, це означає, що всі в нормі. Однак часто вранці нові неприємні сюрпризи.
– Ви відзначили, що на ігри «Прометея» стало приходити все більше вболівальників. Однак матчі нашої команди дивляться і в Україні. Як ви вважаєте, чи це важливо продовжувати грати в баскетбол навіть у цей час під час війни?
– Я з Ізраїлю, тож знаю, що це таке. Звісно, це не та сама ситуація, в Україні абсолютно інша, значно серйозніша. Втім, спочатку війна є шоком, пізніше влада, клуби вирішують, що життя має продовжуватися, і люди потребують бачити щось більше, навіть більше ніж баскетбол або футбол. На якийсь час це дає змогу хоч трошки віддалитися від тих проблем, які є нині в їхньому житті. Гадаю, те саме відчували в Україні. Тому я сподіваюся, що український спорт житиме, цей шлях продовжуватиметься, адже це дає змогу людям повертатися в нормальне життя хоча б на певний час, хоча б на ті дві години, що триває їх улюблена гра, вболівати, радіти, засмучуватися, відчувати різні емоції — перемоги і поразки є невід’ємною складовою спорту. Переконаний, наша участь у європейському кубку — це добре для країни, для людей, які намагаються жити нормальним життям настільки наскільки це можливо. Я бажаю, щоб усе це продовжувалося, щоб український баскетбол жив, і вижили і пережили війну українські клуби, це важливо.
– “Прометей” мав чимало проблем цього сезону, але було й чимало позитивного. Які моменти були радісними для вас? Що ви запам’ятаєте?
– Найперше, це те, що цей складний сезон довів, що ми — сильна команда і сильний клуб. Ми пройшли через низку проблем, впоралися з ними, змогли відновитися. Впевнений, не багато клубів у подібних ситуаціях змогли б відновитися і зрештою фінішувати у ТОП-8.
Ще мене порадувало, що більше вболівальників приходять на наші ігри. Це свідчить про те, що ми робимо дещо хороше. Дуже приємно бачити радість фанів після наших яскравих перемог, особливо мені запам’яталася атмосфера під час та після поєдинків з “Бешикташем” і “Хапоелем”. Вважаю, це були яскраві перемоги. Перемога у 1/8 фіналу над “Арісом” принесла незабутні відчуття. Дуже приємно бачити радісних уболівальників, радісних дітей. Люди дуже гаряче підтримують нас, а у поєднанні з емоційними перемогами — це неймовірні відчуття. І нинішнього, і минулого сезону на своєму майданчику ми програли лише по два матчі. Гадаю, цей факт підтверджує як добре нам грати за підтримки Арени Рига.
І особливо відзначу, що один з найрадісніших моментів цього сезону для мене – коли я дивився гру “Прометея” у Фіналі чотирьох Кубка України. Так, я був трошки засмучений наприкінці, що не вдалося вирвати перемогу. Однак те, що команда з Вищої ліги змогла дійти до Фіналу чотирьох і дати там такий бій — це один з найпам’ятніших моментів сезону для мене.
– Отже, підбиваємо остаточні підсумки, зважаючи на всі проблеми “Прометея”, травми під час підготовки та під час сезону, чвертьфінал Єврокубка можна вважати непоганим результатом?
– У Єврокубку чимало великих клубів з великими бюджетами, більшими, ніж наш, і деякі з них хотіли би бути на тому місці, де ми. Повторюся, якщо ми подивимося на наші два року у Єврокубку, тільки “Ховентут” зміг два сезони поспіль дістатися півфіналу. Звісно, завжди вважаєш, що могло би бути краще. Минулий сезон — був чудовим сезоном. Цей сезон ми можемо називати хорошим сезоном.